Діалог влади з бізнесом: безбар’єрність простору та можливостей у фокусі уваги
опубліковано 26 вересня 2025 о 08:15 Розділ: Повідомлення
Понад 130 учасників долучились до обговорення теми «Безбар’єрний бізнес: як створити інклюзивний простір для всіх». Захід модерував Андрій Ткачук, заступник директора департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики ОДА.
Про те, як усувати правові та процедурні бар’єри в доступі до приміщень для людей з інвалідністю і маломобільних груп населення, розповіла Наталія Грицаюк, в.о. начальника обласного управління містобудування та архітектури.
Зокрема, цьогоріч Кабінет Міністрів України дозволив проводити низку робіт з облаштування засобів безперешкодного доступу без отримання додаткових дозвільних документів. Це стосується навіть будівель, які є пам’ятками культурної спадщини, якщо зміни не шкодять їхній автентичності. Така спрощена процедура має пришвидшити облаштування зручних і доступних просторів у громадах.
Так, за даними опитування ЮНІСЕФ, 87% українців уже вважають безбар’єрність однією з нових цінностей суспільства. Водночас перевірки показують, що на практиці вимоги та норми безбар’єрності регулярно порушуються. Пандуси встановлюють занадто крутими, двері роблять вужчими від норми, бракує тактильної плитки та написів шрифтом Брайля. Нині в області вже обстежено понад 5 тисяч об’єктів – до яких входить й адмінприміщення Волинської ОДА, результати моніторингів доступні на інтерактивній мапі безбар’єрності, і ця робота активно продовжується.
Ветеран та керівник ГО «Зруш скелю» Євген Сивопляс зауважив, що в багатьох закладах спостерігається радше імітація доступності, ніж реальні зміни.
«У Луцьку на проспекті Волі є близько 70 пандусів до приватних закладів, але лише 18 з них відповідають нормам», – навів приклад він. Часто роботи проводяться без участі фахівців чи представників спільнот, які добре розуміють потреби людей з інвалідністю. Громадський діяч закликав підприємців та установи залучати громадські організації до таких процесів, адже лише у співпраці можна створити по-справжньому інклюзивний простір.
Про інший вимір інклюзії, податкову, розповіла Олена Нікотіна, начальниця управління організації роботи ГУ ДПС у Волинській області. Податкова безбар’єрність означає рівний доступ для всіх платників податків до послуг та інформації. До слова, Волинь в числі перших областей, де у центрах обслуговування платників податків вже створені умови для людей з порушенням зору та слуху. Окрім цього, діють електронні сервіси, такі як «Електронний кабінет платника», «Моя податкова», мобільні месенджери та електронна пошта, що дають змогу дистанційно отримати послуги, щоправда, із використанням цифрового підпису користувача.
Особливу увагу податкова служба приділяє зворотному зв’язку: кожне звернення опрацьовується, а пропозиції враховуються для вдосконалення подальшої роботи. Пані Нікотіна також анонсувала нову ініціативу – «Офіс податкових консультантів», який вже працює у Луцьку та є доступним широкому колу громадян.
«Безбар’єрність – це не лише пандуси чи відсутність порогів. Для військових, ветеранів це також рівні можливості у працевлаштуванні та розвитку власної справи, психологічний комфорт і прийняття в громаді», – зауважила начальниця обласного управління з питань ветеранської політики Віта Прокопчук.
У цьому важливу роль відіграє співпраця з ветеранськими просторами. На Волині діють три такі хаби – два у Володимирі та один у Луцьку. Вони допомагають із перекваліфікацією, працевлаштуванням і соціалізацією колишніх військовослужбовців.
Також спільно з обласним центром зайнятості для ветеранів та їхніх родин проводяться зустрічі в центрі підтримки підприємців «Дія.Бізнес», де можна отримати консультації щодо фінансування та написання бізнес-планів. Крім цього, на заходи професійної адаптації учасників АТО/ООС та членів родин загиблих передбачено 1,6 млн грн. Вже укладено 50 угод на понад 630 тис. грн.
«Волинь – один із регіонів, де багато захисників повертається до цивільного життя. Тому головне завдання, допомогти ветеранам адаптуватися та відчути підтримку суспільства. Задля цього в громадах області вже працюють 77 фахівців із супроводу ветеранів, серед яких 24 самі є ветеранами», – поінформувала Віта Прокопчук.
Зі свого боку, директорка Волинського обласного центру зайнятості Алла Куцин розповіла про програму компенсацій роботодавцям, які облаштовують робочі місця для осіб з інвалідністю І та ІІ групи, у тому числі ветеранів.
Зокрема, держава відшкодовує витрати на меблі, спеціалізоване обладнання, комп’ютерну техніку чи засоби безпеки. Сума компенсації становить: до 120 тис. грн для осіб з інвалідністю І групи; до 80 тис. грн для осіб з інвалідністю ІІ групи.
Заявку можна подати через портал «Дія» або безпосередньо до центру зайнятості протягом 180 днів після працевлаштування. До слова, станом на кінець вересня у Волинській області вже надано 69 компенсацій на суму понад 5,2 млн грн, серед них – 12 учасникам бойових дій.
Заступник директора КУ «ХАБ ВЕТЕРАН» Максим Денисенко висловив думку, що створення інклюзивного середовища вигідне і підприємцям: «Бізнес, перш за все, це про можливість заробляти кошти. І створення безбар’єрного, інклюзивного простору має бути цікавим саме бізнесу, адже це дозволяє залучити більше клієнтів та розширити коло послугокористувачів. Сьогодні, на жаль, кількість людей з інвалідністю зростає. Тому врахування потреб ветеранів і людей з інвалідністю, крім соціальної відповідальності, є також реальної перевагою для підприємців. Адже той, хто дбає про доступність і клієнтоорієнтованість, автоматично розширює свій ринок і створює комфортніші умови для всіх».
«Відзначу, що ключове слово сьогоднішньої зустрічі – підтримка. Підтримки потребують багато наших громадян і я хочу висловити вдячність всім фахівцям, громадським організаціям та підприємцям, які навіть за обмежених ресурсів, намагаються її забезпечити», – підсумував обговорення Андрій Ткачук.
За матеріалами Волинської ОВА
