Із 1 жовтня відновили фінансову відповідальність за реалізацію товарів та надання послуг без застосування РРО/ПРРО.
З минулого року і до 30 вересня поточного санкції щодо порушень правил роботи з РРО тимчасово не застосовувалися: у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, з метою адаптації бізнесу до нових умов Верховна Рада звільнила від штрафів основну частину приватних підприємців. Але наразі до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану внесли зміни. Отож відповідальність відновлено.
Кого перевірятимуть та у яких розмірах «світять» штрафи підприємцям у випадку недотримання законодавства в питаннях застосування пристроїв для реєстрації розрахункових операцій (так званих касових апаратів), журналісти газети «Полісся» розпитали в начальниці Камінь-Каширської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Волинській області Наталії Божко.
«Процес фіскалізації триває вже давно. Українські підприємці знають, що зобов’язані використовувати у своїй діяльності пристрої для реєстрації розрахункових операцій — РРО, ПРРО чи книги обліку розрахункових операцій. Насамперед це стосується малого та середнього бізнесу, представники якого є платниками податків другої і третьої груп. На певний період штрафні санкції за порушення цих норм закону були скасовані (щоправда не для суб’єктів господарювання, які здійснювали реалізацію підакцизних товарів). Але з 1 жовтня зазначені пом’якшення більше не діють», — розповіла посадовиця.
Відтак тепер за торгівлю чи надання послуг без застосування РРО або програмних РРО притягуватимуть до відповідальності. І, як зауважила Наталія Божко, хоч штрафи за ці порушення дещо зменшили, все ж вони битимуть по кишені підприємців.
«Фінансові санкції застосовуватимуться у розмірі 25% від вартості товарів, реалізованих вперше з порушенням закону, і 50% від вартості всіх товарів, які реалізовані після виявлення першого порушення. Щоправда ця лояльність стосуватиметься лише тих, хто має зареєстровані касові апарати, та тих, чия діяльність не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, складних побутових товарів, ювелірних виробів або виробів медичного призначення», — каже Наталія Михайлівна.
А перевірятимуть податківці в першу чергу тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, а також тих, які раніше були помічені в недотриманні законодавства.
До речі, вручення клієнтові чека у паперовому вигляді – не єдиний варіант підтвердження здійснення розрахункової операції.
«Фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО може надаватися покупцю різними способами. Наприклад, надсилатися електронною поштою (e-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, SMS. Щоправда при цьому на пристрої, з якого будуть надсилатись чеки, треба встановити відповідну програму. Також фіскальний чек можна роздрукувати на принтері або пристроєм покупця його можна сфотографувати чи зісканувати Qr-код з екрану продавця», — додає Наталія Божко.