Усі правочини (видатки) суб’єкта декларування, розмір яких перевищує 50 ПМ, повинні бути відображені у декларації

У декларації зазначаються видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені у пп. 2 – 9 ч. 1 ст. 46 Закону (п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції»), - звертають увагу у секторі з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області.

Видатками для цілей декларування є:

1) грошові кошти суб’єкта декларування, передані у зв’язку з правочином, вчиненим з метою:

а) придбання у власність, володіння, користування активів, зазначених у ч. 1 ст. 46 Закону, та/або послуг (наприклад, оплата навчання, лікування, косметичних, туристичних послуг тощо);

б) виконання договірних зобов’язань, в тому числі фінансових (боржником за зобов’язанням);

в) надання благодійної, матеріальної, фінансової допомоги;

г) фінансової підтримки політичної партії у формі внеску;

ґ) виконання рішення суду, яке набуло законної сили;

д) дарування (грошові кошти як подарунок);

2) майно суб’єкта декларування (за умови припинення права власності на нього), яке є:

a) засобом платежу відповідно до умов договору (наприклад, є предметом договору міни (бартеру));

б) матеріальною підтримкою політичної партії у формі внеску;

в) вкладом у статутний капітал товариства тощо.

У  розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації зазначаються відомості лише про ті видатки, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

-їхній розмір (разовий видаток) перевищує 50 ПМ;

-вони здійснені суб’єктом декларування;

-видатки здійснені у звітному періоді.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила (для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами), наприклад, дарування майна.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін, наприклад, купівля-продаж, обмін майна тощо.

Не будь-який правочин пов’язаний зі здійсненням видатку. Однак видаток завжди здійснюється на підставі правочину.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації правочини, які не спричинили разового видатку у звітному періоді, підлягають відображенню лише за наявності сукупно таких факторів:

-вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ;

-правочин вчинений у звітному періоді;

-внаслідок цього правочину у суб’єкта декларування виникає або припиняється право, виникає фінансове зобов’язання.

Якщо правочин не спричинив видатку, у блоках полів щодо видатку слід обрати позначку «Не застосовується» (п.п. 3 п. 16 розділу IV Порядку № 449/21).

Правочини, які не зумовлюють виникнення або припинення у суб’єкта декларування права власності, володіння чи користування на майно, нематеріальні та інші активи, у декларації не зазначаються. До таких правочинів належать, наприклад, складення заповіту (оскільки право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, тобто після смерті заповідача або оголошення його померлим), правочини з відкладальною обставиною (щодо яких правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини).

Для зазначення відомостей у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації не має значення, перебуває відповідний актив у власності чи на іншому праві на кінець звітного періоду.

Здійснені у звітному періоді видатки не сумуються (наприклад, на виконання 1 договору).

Водночас, якщо на виконання 1 договору (правочину) здійснено кілька видатків (платежів), кожен з яких перевищив 50 ПМ, то зазначаються відомості щодо цього правочину (незалежно від вартості предмета правочину) та відомості про кожен з таких видатків).

Якщо ж Ви володієте інформацією щодо протиправних дій з боку службових осіб Головного управління ДПС у Волинській області, то її можна повідомити у будь-який зручний спосіб, зокрема:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 43027, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 4;

- на електронну адресу vl.official@tax.gov.ua;

- засобами телефонного зв’язку через працівників сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Волинській області, на номер (0332)777-171, (IP)7171.

Нагадаємо, що інформувати відповідні органи про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції» може кожен громадянин України, іноземець чи особа без громадянства.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області