Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Чи дає держава гарантії та звільнення від відповідальності? - про це волиняни спілкувалися з податківцями в ході тематичної «гарячої» лінії

опубліковано 13 жовтня 2021 о 08:53

Під час «гарячої» лінії з питань  подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, що відбулася сьогодні, 13 жовтня 2021 року,  волиняни найчастіше ставили питання: «Чи дає держава гарантії та звільнення від відповідальності?»

1.На які активи фізичної особи не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності?

Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Згідно з п. 19 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, не поширюються на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 2121 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), статтею 367 (якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України.

Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, також не поширюються на:

- активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3685 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

- валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

2.Чи можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, відомості, які зазначені таким декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Відповідно до п. 16 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразові (спеціальні) добровільні декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об'єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Положення абзацу першого п. 16 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу не застосовуються у разі, якщо декларант, починаючи з 2010 року, є чи був членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, особи, визначеної абзацом третім п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, крім випадку притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за статтями 212 та 212¹ (щодо зобов'язань декларанта як фізичної особи або фізичної особи - підприємця) Кримінального кодексу України щодо активів фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, або відповідними державними органами встановлено, що набуття активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 Кримінального кодексу України, або такі активи підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України. У разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, про визнання активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави або винесення вироку суду щодо конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів сплачений декларантом збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування не повертається.

Активи фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначено у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та відповідно сплачений збір декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу порядку, строки та розмірі, а також одноразова (спеціальна) добровільна декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження, кваліфікованого за статтями 212 і 212¹ Кримінального кодексу України, або повідомлення про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 155 1, 162, 162¹, 163¹ (щодо самозайнятої особи), 163² (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), 1634 (щодо самозайнятої особи), 16315 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164¹, 164² (щодо самозайнятої особи), 165¹ (щодо самозайнятої особи), 1666 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених у цьому абзаці правопорушень чи визнання ним вини у вчиненні зазначених у цьому абзаці правопорушень.

Таким чином, відомості, які зазначені декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, крім випадків, визначених п. 16 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.

Запитання-відповіді по одноразовому добровільному декларуванню

 Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області